Проблема забезпечення якісною питною водою в Україні не є новою, проте дуже поширеною. Практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води, за рівнем забруднення не відповідають встановленим санітарним вимогам. Поряд із природним забрудненням підземних вод (вміст заліза, підвищена мінералізація та інше) спостерігається значне забруднення за рахунок сільского господарства та промисловості.

В нашій країні з 14,8 млн. сільського населення тільки 4 млн. (27%) користуються послугами централізованих систем водопостачання, близько 19% використовують розбірні вуличні колонки. Решта сільського населення, а їх 54% або майже 8 млн., використовує для питних потреб місцеві джерела: шахтні й трубчаті колодязі, каптажі, копанки. Тому питання доступну до якісної питної води та питання раціонального водокористування є одним з ключових, особливо для приватних споживачів.

Під якістю води розуміють сукупність її фізичних, хімічних та біологічних властивостей, які відповідають законодавчо встановленим нормам (гранично допустимим значенням показників) в залежності від цілей водокористування. Норми якості питної води визначаються ГОСТом 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством».

Зважаючи на той факт, що в Україні практично не має природних вод, які б відповідали встановленим нормам якості для питного водопостачання, постає питання водопідготовки, тобто доочищення та очищення води. Існує три групи методів очистки вод: механічні, хімічний та біологічний. Механічні та хімічні способи часто об’єднують в одну групу фізико-хімічних методів.

Механічна очистка дозволяє позбавитися твердих домішок, як правило, шляхом звичайної фільтрації або відстоювання. Для більш ефективного виведення домішок при механічній очистці води застосовують флокулянти та коагулянти, які дозволяють перетворити розчинені речовини в нерозчинні, та потім вилучити їх шляхом відстоювання або фільтрації. Хімічна очистка води здійснюється за допомогою різних речовин з метою її дезінфекції та зменшення понаднормових концентрації речовин, що знаходяться в ній. Біологічні методи базуються на природних властивостях мікроорганізмів та вищих водних рослин поглинати неорганічні та органічні сполуки. Ці методи зарекомендували себе як високоефективні та безпечні для навколишнього середовища, особливо для очищення побутових стічних вод. На основі базових методів очищення води вже створені та активно поширюються системи локальної очистки питної води та стічних вод для невеличких господарств та приватних будинків.

Одночасно з питанням якості води та її безпеки для здоров’я населення важливе місце в житті пересічного громадянина має посідати бережливе відношення до цього цінного ресурсу. Раціональне водокористування — це завдання не тільки для промислових та сільськогосподарських споживачів, це також щоденна практика в побуті, починаючи з таких простих заходів, як злив різними об’ємами води у туалеті в залежності від потреби або влаштування сухих туалетів (наприклад, екосанів), вимкнення крану під час гоління та чищення зубів (використання води зі стакана), до більш складних — влаштування систем замкнутого або оборотного водопостачання з розділенням води на питні та технічні потреби та локальних очисних споруд для побутових стічних вод, наприклад, таких, як біоплато.